Нічні пастухи буття

Вівторок, 29 вересня 2009 р.

“Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. XX ст.”

Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. XX ст.: Антологія вибраної поезії та есеїстики/Упоряд., автор вступ. слова, біобібліограф. відомостей та прим. Василь Ґабор. – Львів: ЛА “Піраміда”, 2009. – 620 с.

Особисто для мене саме ця книга стала чи не найголовнішою видавничою подією біжучого 2009 року. І не тільки тому, що в ній досить повно презентовано доробок нашої “бахмацької школи” ДАК (створена в 1977) – Володимира Кашки, Миколи Туза, Костянтина Москальця. Просто тут я зустрів майже всі знакові імена останньої поетичної чверті минулого століття і перечитав не раз призабуті вже вірші, які колись – тобто 30 літ тому – здавалися найпрекраснішими в світі, кружляючи, переважно, в українському самвидаві. Василь Голобородько, Микола Воробйов, Віктор Кордун, Михайло Григорів – і так далі, аж до наймолодших.

Єдине, що трохи спантеличує в цій прекрасно виданій книзі – відсутність львівської “Скрині” (Григорій Чубай, Олег Лишега, Микола Рябчук, Віктор Морозов, Роман Кісь та ін.) – а також трійці поетів, які у 80-х рр. складали мейнстрім поетичного руху в Україні, хоч ніколи не претендували на статус “школи”, ставлячись до таких об’єднань радше іронічно (“У кожнім загумінку власна школа і свій, хоч тиражований, та міф” – писав один з них). Я маю на увазі Ігоря Римарука, Василя Герасим’юка та Івана Малковича (втім, хтось доскіпливіший міг би згадати про т. зв. “Псів святого Юра”, недовговічне утворенння, до якого таки входили і Римарук, і Герасим’юк).

Тим не менше, саме ця поетично-есеїстична антологія здається мені одним з найповніших компендіумів періоду 60-90-х рр. XX століття, заслуговуючи на добре слово та уважне прочитання.

Понеділок, 28 вересня 2009 р.