ОТ УЖЕ Й ЗИМА

Перший сніг застеляє поля.
Вічним сном засинає земля.
Треба йти, а ми все ще сидим гуртом,
Наша свічка горить, і у чарках стоїть
Недопите вино.

 
Хто мовчить про своє,
А хто потім доп’є.
Уночі чорний сад
Білосніжним стає.
От уже й зима.

Хай летить невагомий цей сніг.
Є ще час доспівати пісні.
Не забудь, що на світі була весна,
І про дівчинку ту, що сиділа в саду
Невимовно сумна.

 
Хто мовчить про своє,
А хто потім доп’є.
Уночі чорний сад
Білосніжним стає.
От уже й зима.

 
Я люблю наш усміхнений дім.
Він пливе у нічну заметіль.
Я прошу: хай усе буде так, як є,
Доки падає сніг і свіча на столі
Трохи світла дає.

Хто мовчить про своє,
А хто потім доп’є.
Уночі чорний світ
Білосніжним стає.
От уже й зима.